Іван Дзюба - Донецька рана України. Історико-культорологічні есеї - 2015.pdf

(499 KB) Pobierz
ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
²ÍÑÒÈÒÓÒ ²ÑÒÎв¯ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
CÒÓIJ¯
Ç ÐÅòÎÍÀËÜÍί ²ÑÒÎв¯:
ÑÒÅÏÎÂÀ ÓÊÐÀ¯ÍÀ
Iâàí ÄÇÞÁÀ
ÄÎÍÅÖÜÊÀ ÐÀÍÀ ÓÊÐÀØÍÈ
Iñòîðèêî-êóëüòóðîëîãi÷íi åñåø
Êè¿â–2015
УДК 316.7+94(477.62)
Затвердже�½о до друку
Вче�½ою радою І�½ституту історії Украї�½и НАН Украї�½и
Дзюба І.М.
До�½ецька ра�½а Украї�½и: Історико-культурологіч�½і есеї. — К.: І�½ститут
історії Украї�½и НАН Украї�½и, 2015. — 78 с.
.
У збірці представле�½о три філософські есеї, �½аписа�½і з пев�½им хро-
�½ологіч�½им і�½тервалом (2001, 2005 та 2015 рр.), в яких автор �½амагається
зрозуміти і пояс�½ити еко�½оміч�½і, геополітич�½і, історико-культур�½і, регіо-
�½аль�½і та соціопсихологіч�½і причи�½и, що уможливили російську агресію
і окупацію части�½и До�½еччи�½и і Луга�½щи�½и. Дуже сучас�½о сприймаються
сьогод�½і думки автора, висловле�½і �½а IV Між�½арод�½ому ко�½гресі украї-
�½істів (м. До�½ецьк, 28 черв�½я — 1 лип�½я 2005 р.) та підкріпле�½і матеріа-
лом, �½аписа�½им вже 2015 р., під час гума�½ітар�½ої катастрофи �½а До�½басі.
ДЗЮБА Іва�½ Михайлович — літературоз�½авець, громадський діяч,
академік НАН Украї�½и
ISBN 978-966-02-7374-0 (серія)
ISBN 978-966-02-7536-2
© І. Дзюба, 2015
© І�½ститут історії Украї�½и НАН Украї�½и, 2015
Çì³ñò
Вступ�½е слово .............................................................................................. 5
До�½еччи�½а — край украї�½ського слова (2001) .................................. 13
До�½ецька складова украї�½ської культури (2005) .............................. 18
Трагедія До�½еччи�½и (2015) .................................................................... 67
Âñòóïíå ñëîâî
Чи пам'ятають кия�½и, як �½а початку 2000-х парка�½и �½а околи-
цях столиці �½очами хтось таєм�½ичий �½евтом�½о прикрашав �½е дуже
грамот�½ими, але тим більш зловіс�½ими �½аписами: «Всьо будет
До�½бас!»? Од�½і те сприймали з гумором, і�½ші з тривогою. Чи то
хтось так розважався. Чи то комусь треба було �½алякати столицю
перспективою приходу до�½ецьких ба�½дооліархів (ще дуже живі
були чутки й леге�½ди про їх�½і подвиги �½а початку 90-х: вибух �½а
стадіо�½і «Шахтар» та і�½ші гуч�½і кримі�½аль�½і пораху�½ки, що вивели
До�½бас у «лідери» кримі�½аль�½ої прихватизації). Чи то самі во�½и та
їх�½і посла�½ці ша�½тажували �½еми�½учістю свого тріумфу. Може,
тріумфу й �½е сталося б, але ж у до�½ецьких грабіо�½алів був широкий
резерв по всій Украї�½і: місцеві грабіо�½альчики або охочі �½ими ста-
ти, �½авіть ці�½ою виз�½а�½�½я пріоритет�½ості до�½ецьких, у розраху�½ку
�½а їх�½ю боярську подільчивість. Щоправда, видимий тріумф виявив-
ся �½е тривалим, але ві�½ мав свої �½еяв�½і форми і слід залишив
�½адовго, болючий та г�½ій�½ий. Не лише в еко�½оміч�½ому й соціаль-
�½ому ста�½і Украї�½и, який і до того був далекий від задовіль�½ого, —
але й у суспіль�½ій свідомості, в поглибле�½�½і �½едовіри до влади. Що
ж до �½ашої вужчої теми, то це виявилося в �½едобрій міфологізації
по�½яття «до�½ецький» в усіх його аспектах — при�½айм�½і серед
части�½и суспіль�½ості, в ототож�½е�½�½і образу культового до�½ечча-
�½и�½а з образом �½апористого кар'єриста, ширше — в �½еадекват�½ому
уявле�½�½і багатьох про До�½еччи�½у або й цілковитому �½ез�½а�½�½і її та в
�½езацікавле�½ості, �½ебажа�½�½і з�½ати, підмі�½і з�½а�½�½я міфами, — що �½е
могло сприяти і�½теграцій�½им процесам.
Масові міфи такого роду зазвичай бувають симетрич�½ими, —
�½а До�½еччи�½і культивувалися паралель�½і міфи �½еабиякої згуб�½ої
сили. Тут маю �½а увазі �½е лише старі й воїсти�½у безсмерт�½і радя�½-
сько-кагебістські міфи про «западє�½цов» як ба�½дерівців, — міфи,
такі любі «совку» й відповід�½і його способу мисле�½�½я, — а вже й
�½ові, �½езалеж�½ицької доби, про �½ібито при�½ципову ворожість
«Києва» (як символу украї�½ської влади) до «До�½басу», що �½ібито
Zgłoś jeśli naruszono regulamin